Зараз Корець - невеличке містечко на Волині, але були часи, коли воно було і значним, і знаним.

Тут і сьогодні є що подивитись, але на наш погляд одною із найцікавіших цікавин є Корецький замок.

Трошки з історії Корецького замку

Першу письмову згадку про Корець знайдено у Іпатіївському літописі, і він встановлює 1150 рік як дату заснування міста.

Історія міста і власне замка пов'язана із кількома видатними українськими, потім - споляченими, а ще потім - суто польськими родами.

• Острозькі - з 1341 року по початок 16 сторіччя. Ті самі Острозькі, які дали Україні Острозьку академію (це як мінімум)
• Корецькі - з початку 16 сторіччя до 1651 року (коли помер останній представник роду) - не менш яскравий рід. Боротьба Самійла Корецького з турками - це щось.
• Лещинські - 1651 рік - початок 18 сторіччя. Не такі уже й відомі - просто родичі Корецьких  
• Чарторийські - початок 18 сторіччя - і до кінця замку у 1831 році. - визначна родина, яка дала принаймні Польщі багато цікавих особистостей. Власник цього замку був взагалі геть непересічною людиною, можна сказати, що трохи випередив свій час. До речі, він створив першу в Україні дйсно круту порцелянову фабрику.

Перший Корецький замок - дерев'яний, - побудував приблизно 1386 року князь Федір Острозький. Місце було обране дуже вдало - з трьох сторін урвища, з четвертої - річка, тож дістатись до замку можна було тільки через підйомний міст.

На початку 16 сторіччя, коли місто і околиці перейшли під руку князів Корецьких, Богдан Федорович Корецький заклав мурований замок, потім розширив та додатково укріпив його ровами та валами. Під час постійних татарських нападів укріплений замок був життєво необхідним. До речі, скільки не шукали - не знайшли згадок про якісь суворі облоги. Але ну. Тут і Хмельниччина, і Наливайко, і турки-татари. Щось мало бути точно. Копатимемо ще, цікаво ж.

Наступні великі зміни відбулись вже за часів Чарторийських. Замок пережив велику пожежу, відновлювати його у попередньому стані вже не було потреби - на той момент не відбувалось воєн, де подібні замки мали б великий сенс, та й життя було сите і мирне. Тож частково каміння мурів пішло на будівництво нового палацу, а частково було обкладене цеглою (що можна бачити сьогодні).

З 1780 року Корецький замок являє собою вже пізньобарокову резиденцію в стилі palazzo in fortezza (палац у фортеці). Від старого замку залишались оборонні споруди - вежі та рови, а всередині був власне палац, невелика споруда із центральною частиною та крилами. На той час подібна конструкція не мала аналогів на Волині. 

1831 рік - це вже кінець життя палацу. Чергова пожежа знищила його майже повністю, а що останній власник із князів Чарторийських покинув Корець заради великої політики - то й до відновлення палацу руки не дійшли.

Руїни Корецького замка (з часопису "Tygodnik Powszechny" № 33 за 14.08.1881)

Ось цікаво, що зображень руїн знаходиться досить багато - а ось малюнків "живого" палацу - якось немає. Це дуже печально :(

Навіть Наполеон Орда, шалений мандрівник та художник, якось не добрався до нього. Зате йому ми завдячуємо масою малюнків інших замків. Це справжня насолода.

Приблизний план замкового комплексу. Автор - Ольга Михайлишин (ооо, я доберусь до бібліотеки Вернадського і занурюсь у її роботи, там має бути маса цікавезного!)

Так руїни собі і стояли, і, до речі, їх відвідував і, можливо, замальовував Тарас Шевченко восени 1846 року, коли перебував на Волині у складі експедиції від Київської археографічної комісії.

• Потім Корець перейшов до Російської імперії - проте і тут якось не на часі було відновлення польських замків.
• За часів УНР просто нічого не встигли зробити.
• За період з 1921 до початку другої світової були спроби відновлення - на жаль, безрезультатні.
• Друга світова - трошки геть не до того.
• СРСР - знову трошки геть не до того.

А ось що і незалежній Україні знову трошки геть абсолютно не до того - оце вже пічаль і біль.

Насправді трошки хоча б розгрести - і можна спокійно запускати сюди реконструкторів і влаштовувати шикарні фестивалі. І був би Корець ще одним ну хай не діамантом, але перлиною туристичної України так точно. Крім замку у самому місті і околицях, м'яко кажучи, є що подивитись.  

Координати замку: GPS 50.617147, 27.157842

Ну, тепер можна рвонути до замку і нам :)

Ось так виглядає територія замку зараз. Це майже все, що збереглося. З правої сторони (під деревами) є прекрасно збережена частина укріплень (можливо, відновлена....)

Направді, коли ходити там ногами - все значно більше, просторіше. Але сучасники писали, що тут не "замок", а "замочок із худорлявим подвір'ям". 

В принципі, особливо упороті туристи без проблем можуть залізти і на другий поверх головної вежі, і навіть вище, і облазити геть усе. Але майте на увазі - замок знаходиться у дійсно аварійному стані, як довго триматиметься цегла і чи не відпаде вона прямо під вашими ногами або прямо на голову - невідомо.

Тут особливо добре видно залишки каменів, з яких будували свій замок князі Корецькі. Цегла - то вже надбання Чарторийських. 

Вхід до замку, ми знаходимось усередині вежі. Певно, через це склепіння прекрасно видно зірки у тиху ніч.

Це частина перекриття другого поверху і підлога третього. Просто не змогли пройти повз - як цікаво сформовано стелю. Щиро дякуємо тим, хто завбачливо і турботливо прибрав геть уже аварійне каміння. 

Щоразу у таких замках трохи прибиває до землі розуміння того, що все це люди робили майже виключно ручною силою, з мінімумом техніки і технологій. І з мінімумом навчених співробітників і спеціалістів, до речі ж! 

Із внутрішньої сторони на вежі збереглися частини декору. Хоча і пишуть, що Чарторийський жив дуже скромно і волів витрачати гроші не на помпезний замок, а на бізнес і на розвиток міста - але ж ну бароко. Ну хоч трошки декору є :) 

Вид на головну вежу із двору. Видно, що права і ліва частина укріплень мали різну конструкцію. 

Бачите трикутник на стіні вежі? А тепер можна піднятись трошки нагору по статті до плану палацу і побачити, що тут був дах :)

З головної вежі є виходи і до лівої частини укріплень, і до правої. Го спершу наліво.   

Прохід до внутрішньої частини укріплення зліва. 

Частина вежі зліва у печальному стані :((

Це проходимо головною дорогою головної вежі і повертаємо одразу наліво. Тут збереглось лише старе кам'яне склепіння, але воно настільки монументальне і настільки все міцне, що на голову нічого не впаде. 

Приміщення насправді невелике. Судячи з усього, ось цей вихід не передбачувався планом будови, але вже маємо. Зате через нього прекрасно видно частину лівого укріплення і можна ось прямо до неї вишкрябатись....

...і подивитись через старі вікна, що ж там унизу.

Ліва частина укріплення прямо над урвищем.

Можна прямо звідси стежиною спуститися під міст. Відреставрований 2005 року, безпечний з усіх сторін і навіть підмостов'я безпечне. І чисте. Ну майже. Обережно, кропиви трохи є.

Стан, звісно, неідеальний, але - у порівнянні з замком просто прекрасний. 

Го до правої частини укріплень. Вона трохи багатша - ну як багатша. Там збереглось трохи більше і трохи краще. 

Вид від проходу головної вежі на праву частину укріплень.

ОФФ. Скажіть мені, як ви думаєте - мішані, саньки, ані-дури і інші каті+роми, - ось ці люди, які на кожній цікавині пишуть шось білим маркером, вони їх з собою спеціально возять? Ось як ми - фототехніку, водичку і каремат - так вони білі маркери із собою таскають?

Після такого видовища хочеться вимагати продажу білого маркера тільки після докладного анкетування і під підпис про необмальовування пам'яток. І пускати всіх до замків тільки після обшуку. І за наявності у кишені білого маркера давати у жбан. Нє, ну а шо?!??!  Сссццц...не знаю, як сказати, не хочеться ображати ні собак, ні котів, ні свиней. 

На правому укріпленні видно пази для сходів і перекриттів. Направді не так важко дошкрябатись до другого поверху, але замку і так вже дуже недобре, не стали його калічити. 

Ось вона майже повністю.

Так виглядає головна вежа і права частина укріплень із зовнішньої сторони стін. Про особливо упоротих - це не той випадок :) прямо перед цією стіною, майже у мене під ногами знаходится монументальна частина укріплення, яка збереглась просто прекрасно. Тут не так високо, як здається. 

Зовнішня сторона вежі

Церква Кузьми і Дем'яна, до речі. 

Так виглядає головна вежа від правої частини укріплень. Видно залишки пазів для сходів і перекриттів.

Бачите цю кам'яну арку внизу посередині? Прямо під нею знаходиться вхід у місцеві підвали. 

!!! Природнього світла там дуже мало, ліхтарик маст хев.

!!! Дивіться під ноги - там купи сміття і нечистот :( Але цікаво ж. Ми - спустились :) 

Спуск у підвал. Там їх, до речі два - один спуск направо, другий - наліво.

Барокко тут не пахне. Вочевидь звичайні старі господарські приміщення. 

Не дуже закопчений, швидше за все, це просто вентиляція

Невеличке віконце таки є, але направді воно не дає стільки аж світла, як на фото. Це все сучасні технології і вміння Сереги їх використовувати. Ліхтарик! Ліхтарик наше все. 

Іще один спуск. 

Вишкрябались :)

Від правої частини укріплень можна пройти наскрізь через головну вежу до лівої частини, до речі.

Ну, за "худорляве подвір'я"

О, до речі: з правої сторони - класична кам'яна площадка, з якої, певно, було дуже непогано відстрілюватись. Внизу - урвище, не підберешся. Стіни - монументальні.

Класний замок. Хоча... а що, бувають некласні? :))